Методична скарбничка

2016/2017 н.р.
Методичні рекомендації щодо викладання біології у 2016/2017 навчальному році
Методичні рекомендації щодо викладання хімії у 2016/2017 навчальному році
Методичні рекомендації щодо викладання курсу "Природознавство"у 5 класі 2016/2017 н.р.
Методичні рекомендації щодо викладання основ здоров’я у 2016/2017 навчальному році
МОН надіслало рекомендації щодо викладання навчальних предметів у 2016/2017 навчальному році
Особливості вивчення хімії, біології, основ здоров’я у 2016/2017 н.р.


  2015/2016 н.р.
Б І О Л О Г І Я навчальна программа для 6 – 9 класів загальноосвітніх навчальних закладів

 ХІМІЯ Програма для загальноосвітніх навчальних закладів 7—9 класи

ОСНОВИ ЗДОРОВ'Я навчальна програма 5 -9 класи загальноосвітніх навчальних закладів

Критерії оцінювання оцінювання навчальних досягнень учнів

Інструкція з ведення класного журналу учнів 

Концепція національно-патріотичного виховання

   

Методичні рекомендації щодо національно-патріотичного виховання

підчас викладання біології, хімії та екології

----------------------------------------------------------------------------------------------------------

Самостійна робота на уроках хімії

В умовах реформування освіти основ­ну увагу приділяють вихованню особис­тості, здатної самореалізовуватися, само­визначатися в реаліях сучасного життя. Основні документи про освіту «Закон про освіту», «Національна програма вихо­вання дітей та учнівської молоді в Укра­їні (2004-2013 pp.)», «Державний стан­дарт базової й повної загальної середньої освіти» спрямовані на створення умов для якісного на­вчання, запровадження компетентного підходу для підвищення якості освіти. Сьогоднішній день потребує від людини не тільки певної суми знань, умінь і навичок, але, що найголовніше, уміння самостійно одержувати й використовувати на практиці нові знання, співробітничати, спілкува­тися, адаптуватися до нових обставин, знаходити способи розв'язання життєвих проблем.

   Таким чином, метою стає максимальний роз­виток компетентності особистості, що стосується саморегулювання, самовдосконалення й почуття постійної потреби в цьому.

    Одна з ключових компетентностей розвитку особистості дитини — самоосвітня компетент­ність. Вона ґрунтується на сформованих уміннях і навичках самостійної роботи, наукової організа­ції праці, роботи в бібліотеці, Інтернеті, науково-дослідної роботи МАН та ін.

   Мета цієї роботи — продемонструвати, як різ­ні, види самостійної діяльності учнів на уроках хімії розвивають і формують самоосвітню компе­тентність.

   Метод самостійної роботи учнів постійно пере­буває в центрі уваги дидактів і психологів. Дове­дено, що самостійна робота відіграє велику роль у активізації розумової діяльності, формуванні й розвитку навчальних умінь, вихованні волі, пі­знавального інтересу, навичок колективної робо­ти, У ній проявляється індивідуальність кожного учня, формуються його інтелект і характер.

    У роботі розглянуто види самостійних робіт і їхні функції. Вивчено дидактичні принципи ор­ганізації самостійної роботи. Запропоновано варі­анти самостійних робіт різних видів, розглянуто вплив самостійної роботи на якість знань і розви­ток пізнавальних здібностей учнів.

   Під час побудови системи самостійних робіт основними дидактичними вимогами були такі:

 1. Система самостійних робіт має сприяти роз­в'язанню основних дидактичних завдань — отриманню учнями глибоких і міцних знань, розвитку в них пізнавальних здібностей, фор­муванню вміння самостійно здобувати, розши­рювати й поглиблювати знання, застосовувати їх на практиці.

 2. Система має відповідати основним принципам дидактики, насамперед принципам доступнос­ті й систематичності, зв'язку теорії з практи­кою, свідомої та творчої активності, навчання на високому науковому рівні.

 3. Завдання мають бути різноманітними за навчаль­ною метою та змістом, щоби забезпечити фор­мування в учнів різноманітних умінь і навичок.

 4. Послідовність виконання домашніх і класних самостійних робіт логічно випливає з поперед­ніх і готує ґрунт для виконання наступних. У цьому випадку між окремими роботами за­безпечуються не тільки «близькі», але й «да­лекі» зв'язки.

 Під час відбору видів самостійної роботи, ви­значення її обсягу та змісту слід керуватися, як і в усьому процесі навчання, основними принци­пами дидактики. Найбільш важливі: принцип до­ступності й систематичності, зв'язок теорії з прак­тикою, поступового підвищення рівня завдань, творчої активності, диференційованого підходу до учнів. Застосування цих принципів до керування самостійною роботою має такі особливості:

 1. Самостійна робота має носити цілеспрямова­ний характер. Цього досягають чітким форму­люванням мети роботи.

 2. Самостійна робота має бути дійсно самостій­ною й спонукувати учня під час її виконання працювати напружено.

  3. Спершу в учнів потрібно сформувати найпростіші навички самостійної роботи (написання формул і простих рівнянь, виконання найпро­стіших експериментів, розв'язання несклад­них задач і т. п.).

 4. Для самостійної роботи потрібно пропонувати такі завдання, виконання яких не передбачає дії за готовими рецептами й шаблоном, а ви­магає застосування знань у новій ситуації.

 5. В організації самостійної роботи необхідно враховувати, що для оволодіння знаннями, уміннями й навичками різним учням потрібен різний час. Здійснювати це можна шляхом ди­ференційованого підходу до учнів.

 6. Завдання, що пропонують для самостійної ро­боти, мають викликати інтерес учнів.

 7. Самостійні роботи учнів необхідно планомірно й систематично включати в навчальний про­цес. Тільки за цієї умови в них формувати­муться вміння й навички.

 8. Під час організації самостійної роботи необхід­но поєднувати викладення матеріалу вчите­лем із самостійною роботою учнів з одержання знань, умінь і навичок.

 9. Під час виконання учнями самостійних робіт будь-якого виду керівна роль має належати вчителю.

  Всі види самостійної роботи за дидактичною метою можна розділити на п'ять груп:

1) отримання нових знань, оволодіння вмін­ням самостійно здобувати знання;

2) закріплення й уточнення знань;

3) формування вміння застосовувати знання для розв'язання навчальних і практичних задач;

4) формування вмінь і навичок практичного характеру;

5) формування творчого характеру, уміння за­стосовувати знання в ускладненій ситуації.

Кожна з наведених груп містить, кілька видів самостійної роботи, оскільки розв'язання однієї й тієї самої дидактичної задачі може здійснюва­тися різними способами. Зазначені групи тісно пов'язані між собою.

САМОСТІЙНІ РОБОТИ НА УРОЦІ ХІМІЇ

 (З ДОСВІДУ РОБОТИ)

   Відповідно до основних видів самостійних ро­біт за дидактичною метою було розроблено такі завдання (див. табл. 1).

Перший вид

Отримання нових знань, оволодіння вмінням працювати   самостійно.

7 клас

Виписати з таблиці:

♦   формули простих і складних речовин;

♦   визначити відносну формульну (молекулярну) масу;

♦   визначити валентність у бінарних сполуках.

8 клас

♦   Визначити молярну масу речовин.

♦   Виписати й назвати основні й кислотні окси­ди.

♦   Виписати й назвати кислоти (луги, основи).

♦   Визначити ступінь окиснення елементів у спо­луках.

♦   Визначити вид зв'язку, тип кристалічної ґратки.

   Другий вид

   Другий вид самостійної роботи — закріплення й уточнення знань.

7 клас

♦   Визначити речовину з максимальною й міні­мальною формульними масами.

♦   Визначити бінарну речовину з максимальною й мінімальною валентностями.

8 клас

♦   Виписати речовини генетичного ланцюга, тоб­то оксид —> гідроксид —> сіль.

♦   Виписати речовини з кислотним і основним характером, скласти з ними два рівняння ре­акції.

9 клас

♦   Виписати формули електролітів, для чотирьох скласти рівняння дисоціації.

 Третій вид

 Формування вміння застосовувати знання для розв'язання навчальних і практичних задач.

7 клас

♦   Виписати речовини, які є навколо нас, розпо­вісти про галузі їх застосування.

8 клас

♦   Виписати формули сполук, які можна визна­чити з допомогою AgN0₃, скласти два рів­няння.

♦   Виписати  сполуки,   які  змінюють  колір  фенолфталеїну.

 •   Виписати сполуки, в яких метиловий оранже­вий змінює колір на рожевий.

•   Виписати оксиди елементів другого (третього) періоду періодичної таблиці, з'ясувати зміну їхніх властивостей.

9 клас. Неорганічні сполуки

•   Визначити сполуки, під час дисоціації яких утворюються йони ОН. Який колір отримає лакмус у їхньому розчині?

•   Виписати дві пари сполук, які вступають у ре­акції йонного обміну, скласти рівняння в йонній формі.

•   Виписати речовини, здатні вступати в реакцію розкладу (сполучення), скласти три рівняння.

•   Виписати  речовини,  які  проявляють  тільки окисні або тільки відновні властивості, пояс­нити з точки зору будови атома.

   Працюючи багато років із цими таблицями, нам вдалося сформувати стійкий інтерес і гарну результативність із формування в учнів умінь і навичок самостійної роботи.

  Відомо, що самостійній роботі відведено єд­нальну роль між освітою й самоосвітою. Форму­вання самостійної компетентності — складний процес, який починається у школі. Мотивація до саморозвитку, потреба в нових знаннях, визна­чення перспектив діяльності — от завдання, які лягають на плечі вчителя.

    На сьогодні вже можна зробити висновок про те, що систематично проведені самостійні робо­ти сприяють одержанню учнями більш глибоких і міцних знань, розвивають пізнавальні й творчі здібності, навчають самостійно приймати рішення.

   Привчаючи своїх учнів з перших уроків до са­мостійної діяльності найрізноманітніших видів, я бачу, як підвищується їхній інтерес до пред­мета, як розвиваються творчі можливості. Без­умовно, це створює додаткове навантаження на вчителя. Але коли бачиш, як учень радий своїм результатам, вірить у свої можливості, розумієш, що йдеш правильним шляхом.    Головне завдання вчи­теля— навчити дитину знайти своє місце в житті.

-------------------------------------------------------------------------------

Розвиток  в учнів пізнавального інтересу до біологічних знань

                       І. Методична проблема та її актуальність

         Двадцять перше століття кидає виклик усьому, що нас оточує. Стрімко міняється техніка і технології, і щоб устигнути за запаморочливими новинками, щоб не відчути себе викинутим за борт сучасного життя, треба постійно вчитися. «Навчання» стає категорією, яка супроводжує людину протягом усього життя. Сучасна освіта потребує нових підходів до навчання, об'єднання досвіду найкращих учителів. Вона має будуватися на принципах пізнавальної психології: навчання через самостійні відкриття, осмислення понять, активна участь у процесі навчання й адекватна оцінка власних досягнень. Завдання, яке стоїть нині перед школою - формування компетентної креативної особистості, яка зможе використати свої знання в будь-яких життєвих ситуаціях, здатна реалізувати себе в умовах стрімкого розвитку світу, тому, на мою думку, сучасний учитель повинен навчити як навчатися і як мислити, як застосувати знання для розв'язання будь-якої життєвої або виробничої проблеми. Проблема, над якою я працюю - «Розвиток  в учнів пізнавального інтересу до біологічних знань».

        Я обрала таку проблему не випадково, бо моє призначення - зацікавити дитину, спонукати до роздумів і дій, переконати, що навчання - це безперервний, необхідний і приємний процес. Цілком поділяю думку французького філософа Д. Дідро: «Людина, що не знає нічого, може навчитися; справа тільки в тому, щоб запалити в ній бажання вчитися». На даний час є чимало діючих технологій, які сприяють розвитку особистості. Але поряд із цим потрібно об'єднаними зусиллями творити і вміло застосувати свою навчальну технологію, яка враховуватиме і реалії, і перспективи. Яка може, не маючи належного потенціалу матеріального, справитися з поставленими перед нею завданнями завдяки інноваційності, потенціалу психолого-педагогічного, людського фактора. Витворювати її можна на основі наявного в українського вчительства багатого методичного надбання, непідробного українського патріотизму, фахового педагогічного досвіду, через зміщення в усьому акцентів.

        Отже, використовуючи синтез ефективних інноваційних технологій, проблемне навчання, навчання як дослідження, методику розвитку критичного мислення,  я намагаюсь формувати компетентну особистість, яка вміє думати, розуміти, переживати, вибирати позицію, аналізувати, бачити навколишній світ по-своєму. У своїй роботі намагаюсь використовувати елементи досвіду вчителів – методистів В.В.Волобуєвої, О.В.Жукової, В.І.Садкіної.

II. Шляхи реалізації методичної проблеми

1.  Оптимальні умови

■     Організація довкілля.

■     Позитивний настрій учителя й учня.

■     Загострення, фіксація, зосередження уваги.

■     Мета і результат: навіщо воно мені знадобиться?

■     Уявлення власних завдань.

■     Сприймання помилок як зворотна реакція.

■     Підготовка плакатів як периферійних стимулів.

2.  Правильне подання

■     Змалювання узагальненої картини, зокрема, завдяки дослідженням конкретних ситуацій.

■     Використання всіх навчальних стилів.

■     Малювання асоціативної схеми, її уявлення.

■     «Активні» й «пасивні» музичні концерти.

3.  Зважене обмірковування

■     Творче мислення.

■     Критичне мислення — концептуальне, аналітичне, рефлективне.

■     Творче розв'язання проблеми.

■     Техніки стійкого запам'ятовування для цілковитого збереження інформації.

■     Аналіз власного стилю мислення.

4.  Активізація збереженої інформації

■     Використання знань на практиці.

■     Ігри, замальовки, дискусії тощо для різних стилів навчання осіб із різним типом компетентності.

5.  Застосування

Використання шкільних знань поза школою.

■     Практика.

■     Учні в ролі вчителів.

■     Поєднання нового з уже відомим.

6.  Повторення, оцінювання, святкування

■     Усвідомлення того, що знає людина.

■     Самооцінка, оцінка ровесників та викладачів.

■     Безупинне повторення.

                ІІІ.  Розвиток пізнавального інтересу учнів на уроках біології

    Мрія кожного вчителя – зростити учнів, які б мали солідний багаж знань, перемагали б на предметних олімпіадах, могли б вступати до будь-якого навчального закладу, а в майбутньому стали б висококваліфікованими спеціалістами. А ще дуже хочеться, щоб були діти «хворі» на твій предмет. І чим більше таких учнів, тим більша відповідальність лягає на вчителя, тим приємніше і цікавіше йому працювати.

      Всі здібні діти -  творчі натури, але потрібно виявити їх нахили і вчасно допомогти їм розвинутися. Часто вони самі не розуміють, що мають нахил до природних наук.

      Я у своїй роботі використовую право на творчість дітей і вчителя, застосовуючи колективні форми навчальної роботи, коли всі учні класу по черзі виступають то в ролі вчителя, то в ролі учнів. Широко використовую реферати, повідомлення, знаходячи цікаві теми, які спонукають дітей до самостійної роботи з довідковою та науково-популярною літературною; ігрові моменти на уроках, роботу в парах, творчі питання.

     Творчі завдання з біології мають велике значення у формуванні в учнів уявлень про різноманітність і цілісність життя, про його системну структуру, про значення природи і всіх  її компонентів для життя людини і суспільства в цілому; розвивають творчу ініціативу та інтелектуальні здібності учнів; виховують відповідальне відношення до природи; допомагають свідомому вибору учнями майбутньої професії; забезпечують усіх у біологічних олімпіадах.

    Творчі завдання на уроках біології повинні поглиблювати знання учнів з певних тем, тому для досягнення задач пропоную використовувати різні методи створення проблемної ситуації: евристичні бесіди, пошукові та рольові ігри.

                   Використання творчих завдань на уроках біології

     Для роботи в класах створюю творчі групи дітей: організаційна, редакційна (схеми, малюнки, діаграми).

 Н: Побудова діаграми Вена . На дошці заздалегідь підготовлені два кола з паперу, які частково перекриваються і пофарбовані в різний колір. По черзі до дошки виходять учні і записують твердження, які характеризують тварин (записи проводяться на  тій частині діаграми, колір якої визначений для тварин). Потім на іншій частині, діаграми (на також визначеному кольорі) записують твердження, які характерні для рослин. А на спільній частині, яка утворилася в результаті перекриття (вона має бути зафарбована у третій колір), записують твердження, які характерні для рослин і тварин.

  Дивуй

     Найбуденніші й повсюдні явища, події, пред­мети можуть стати дивними, якщо на них подиви­тися з іншої точки зору. Здивування — початкова фаза розвитку пізнавального інтересу.

    Приклад. На уроці з теми «Вода» вчитель роз­повідає: «Одного разу, в одній африканській шко­лі хлопцям читали розповідь про дивну країну, в якій люди ходять по воді! І найдивніше, що ця розповідь була правдивою! А ми з вами ходимо по воді? Ми так звикли до води, що часто не поміча­ємо її властивостей» (за А. Гіном).

    До цього ж методичного прийому можна від­нести такі варіанти:

    «Що відбудеться, якщо...?» У цих питаннях розглядаються парадоксальні ситуації. Учні самі можуть знайти й запропонувати подібні ситуації для обговорення.

Читаємо! (Використання художньої та науково-популярної літератури)

    Уривки з художніх і науково-популярних тво­рів можна використовувати на різних етапах уро­ку і з різною метою: для ілюстрації, для постанов­ки питань на закріплення вивченого матеріалу, на формування мотивації.

Н: Що, на вашу думку, описує автор – сон чи смерть Джульєтти після прийому отрути? Відповідь обґрунтуйте (В.Шекспір «Ромео і Джульєтта).

  Випереджальне завдання: « З якого твору ця цитата: «Ешь три часа, а в три дня не сваришься?» (О.С. Грибоєдов. «Горе від розуму»»,тема:  «Травлення».

Н: «Птахи і архітектура». Основні задачі творчого завдання:

Ø    Освітня: поглиблення програмних понять – будов тіла птахів, пристосованість, форма кінцівки, нові поняття: забезпечення оптимального режиму жилих будинків, будинок – яйце.

Ø    Розвиваюча і виховна: звернути увагу на актуальні проблеми сучасного будівництва, розвиток здібностей створювати гарне.

Ø     Питання: Прикладом якого напрямку еволюції  є поява плавальної перетинки на лапах водоплавних птахів? У яких біологічних об’єктів ми спостерігаємо такий же принцип збільшення міцності?

Приблизна відповідь: такий же принцип збільшення міцності природних конструкцій за рахунок натягнення матеріалів (мембран) спостерігається у  плавних риб, крилатих літаючих мишей. Принцип мембранних конструкцій  використала людина – саме так зробили будівельники критого стадіону «Олімпійський» на проекті Миру в Москві. Спортивна арена в 200м була перекрита стальною мембраною товщиною всього в 5мм. Саме звернення до живої природи допомогло розв’язати будівельну задачу. Архітектори вивчають ще один природний об’єкт – куряче яйце. Саме геометричну форму оболонок яйця використали архітектори, проектуючи перший планетарій у 1929р в Москві.

Н: Написати статтю в шкільну газету з теми «Якість води в нашому селі».

Н: Презентація «Мої домашні улюбленці». Кожна група демонструє фотографії, малюнки домашніх тварин та коментує зовнішні ознаки зображених тварин. Деякі учні презентують і кімнатні рослини.

Творчі завдання: казки, вірші, малюнки. Складання збірок казок «Подорож крапельки води», «Народження Землі» (формування творчої компетентності учнів, розвиток образного мислення, фантазії, уяви)

Задачі та вправи з біології рослин.

Питання1. Якщо в спекотний день зірвати з дерева листок і прикласти до обличчя, то одразу можна відчути, що він прохолодний. Чому?

Приблизна відповідь: під променями палаючого сонця особливо інтенсивно відбувається випаровування води рослиною. Під час випаровування води вбирається тепло, тому поверхня листка буває порівняно холодною.

  Творчі завдання до теми «Залози внутрішньої секреції».

1.Згадайте, як у казці розлючена мачуха перетворюється на очах у пасербиці на бабусю – ніс загострюється, очі вилазять із орбіт, обличчя і шия роздуваються, мачуха починає трястись.

А в житті можуть бути такі перетворення? З чим пов’язані?

2.Хто з нас не зачитувався книгою про чудову подорож Гуллівера до Країни ліліпутів? А яка цікава розповідь про те, як Гуллівер опинився серед гігантів?

Чи є реальна основа у цієї фантазії письменника?

Кросворди

Можна запропонувати такі варіанти роботи з кросвордом:

1. Розгадати кросворд, заповнивши порожні клі­тинки.

2. Сформулювати питання до слів у заповненому кросворді.

3. Заповнюючи кросворд, визначити, яке ключо­ве слово виділено, і пояснити його значення.

4. Створити кросворд самостійно, використовую­чи терміни, які було вивчено раніше.

Показуха (скульптура)

   Учитель називає поняття, дію, процес або яви­ще. Об'єднавши учнів класу в декілька груп, він пропонує представникам кожної групи за хвили­ну представити його у вигляді скульптури (без слів). Після демонстрації вчитель організовує об­говорення за такими питаннями:

♦   Що вказує на те, що саме назване поняття представлене групою?

♦   Якими засобами учні його передали?

♦   Які ознаки поняття їм удалося передати?

Картинна галерея

    Учитель вивішує на дошці чотири-п'ять кар­тин (фотографій), які містять ознаки основного поняття або явища. Об'єднавши учнів у групи, він пропонує їх представникам через деякий час назвати ознаки поняття, зображені на картинах. Після завершення роботи в групах представники називають одну ознаку, а вчитель записує її на дошці. Це ефективно, наприклад, під час вивчення фізичних і хімічних явищ.

Джерела інформації

    Для активізації роботи й зацікавленості учнів на початку уроку вчитель роздає газети, журнали   або сторінки цих видань, де розміщено інформацію, що стосується теми уроку. Він просить звер­нути увагу на конкретну інформацію, наголошую­чи на важливості її повсякденного використання.  Як  варіант  можна використовувати уривки з художньої та науково-популярної літератури.

Мозкова атака

   Цей прийом полягає в колективній творчій роботі з розв'язання певної складної проблеми.  Всіх учнів об'єднує спільна робота над пошуком істини.

Класифікація. Альтернатива

  Якщо основним змістом, що учні вивчають на уроці, є моральні орієнтації та цінності, доціль­но використовувати названі методичні прийоми. Суть методу «Класифікація» полягає в тому, що учні отримують робочі картки, на яких записано різні ознаки певних понять або явищ чи речовин. Спираючись на власний досвід та вподобання, учні повинні згрупувати їх за певними ознаками або критеріями.

   У методичному прийомі «Альтернатива» учні отримують робочу картку, на якій записано певне завдання і ряд альтернативних пропозицій щодо його розв'язання. Кожен учень має самостійно обрати тільки одне із запропонованих розв'язань і пояснити свій вибір.

    Після заслуховування відповідей трьох-чотирьох учнів учитель організовує фронтальну бесіду, щоб вийти на основне питання уроку й пе­рейти до етапу навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Метод «Лекція зі зворотним зв’язком»

     Як відомо, згідно з «пірамідою засвоєння знань учнями», лекції приділяють лише 5 %. Для того щоби підвищити навчальну результативність цьо­го традиційного методу, ми застосовуємо «лекцію зі зворотним зв'язком». Суть її полягає в такому: перед початком лекції учні одержують «аркуші зворотного зв'язку», на яких наведено питання, що торкаються ключових моментів майбутньої лекції. Питання мають аналітичний характер, є досить логічними й вимагають короткої й точної відповіді. Потім учитель читає лекцію, зупиня­ючись у певні моменти й називаючи відповідний номер питання, на яке учні відразу відповідають. Після закінчення лекції аркуші можна зібрати для оцінювання, а також використати як алго­ритм для відповіді або матеріал для взаємного оцінювання та взаємного навчання. Цей метод до­зволяє виявити креативні здібності учнів, розви­нути логічне мислення, активізувати пізнавальну активність.

  Метод PowerPoint-аналізу

    Програма PowerPoint дозволяє учням створю­вати різні презентації. Це можуть бути допоміж­ні навчальні матеріали з додаткової літератури, проекти, практичні, дослідні роботи. У ході уро­ку ми використовуємо цю технологію як метод одержання необхідних для відповіді знань або як метод створення власного, індивідуального або групового варіанта розв'язання проблеми. Цей метод активізує творчі здібності учнів, формує за­гальнонавчальні вміння й навички. Будучи міжпредметною, ця дидактична технологія має висо­ку результативність.

Журналістський метод

    Створення рефератів є традиційним мето­дом розвитку творчих здібностей учнів, але тут є й недолік — пасивна роль аудиторії слухачів. Для того щоби подолати його, ми застосовує­мо технологію, у процесі якої учні-слухачі ста­ють «журналістами на науковому симпозіумі». Під час виступів авторів рефератів вони мають скласти короткі повідомлення-резюме для «га­зети». Після закінчення виступів «журналісти» вивішують свої кореспонденції на дошку . Вони можуть їх прокоментувати, а також одержати оцінку автора реферату відповідно до ідеї, яку він виражав у своїй доповіді. Ця тех­нологія дозволяє учням інтерпретувати теоре­тичний матеріал за власними критеріями, що активізує їхню увагу, логічне мислення й творчі здібності.

Метод розвивального взаємооцінювання «Допомога другові»

Алгоритм

До дошки для відповіді виходить учень. Інші учні розраховуються на один-два. Після закінчен­ня відповіді учня свої коментарі висловлюють слу­хачі. При цьому перші номери зазначають у його відповіді тільки те, що їм сподобалося. Другі но­мери коментують ті моменти, які можна було би поліпшити, розширити, виправити. Підсумок під­биває вчитель. Ця технологія дозволяє активізу­вати розумову діяльність усіх учнів, розвиває їхні аналітичні здібності й підвищує рівень навченості з предмета. Розвиваючи творчу активність учнів, учителе­ві вдається вирішити два альтернативні завдання:

•   «Розбудити сплячих» дітей, тобто втягнути в активну пізнавальну й творчу роботу мало­активних слабких учнів через їхнє рівноправ­не співробітництво із сильними школярами в досягненні загальної мети.

•   Найбільш повно розкрити потенціал обдарова­них дітей, утягуючи їх у дослідну діяльність, пов'язану з реальними проблемами сучасного суспільства, спільну роботу з науковими спів­робітниками й іншими фахівцями, конкурсну практику.

     Головною метою цієї роботи є навчання ді­тей без примусу, розвиток стійкої зацікавленос­ті до знань і потребу в їх самостійному пошуку.  Вважаю за необхідне вдосконалювати урок, урізноманітню­вати його форми. Наприклад, це може бути урок-подорож, урок-вистава, урок — «брейн-ринг», бі­нарні уроки (де відбувається поглиблення знань матеріалу уроку за рахунок реалізації міжпредметних зв'язків), урок —прес-конференція (де відбу­вається розвиток творчості учнів, реалізація їхніх потреб у спілкуванні, формування ідеалу), урок із науково-дослідною, експериментальною роботою, урок-залік, урок-консультація (де відбувається вдосконалення форм контролю знань), урок-казка, урок-гра (це пробудження фантазії, розвиток само­стійного сприйняття навчального матеріалу).

     Однією з основних умов розвитку творчої особистості є взаємодія між зовнішніми і внутрішніми чинниками, між генетично зумовленістю творчої обдарованості й умовами, які пропонує середовище індивідума. Тобто, за відповідних умов кожна особистість, незалежно від вихідного рівня своїх творчих можливостей,  піднімається на вищий рівень. Отож школа має створювати умови, щоб кожна особистість змогла посилити свій творчий потенціал, підвищити рівень розвитку своїх творчих здібностей.

Висновки

   Розвиток пізнавальної діяльності може бути ефективним, якщо в організації творчої діяльності враховувати сукупність взаємопов’язаних між собою чинників:

-              Можливості змісту навчальних предметів у творчому розвиткові особистості;

-              Наявність системи творчих завдань, яка відповідає специфічним особливостям певних предметів та враховує вікові особливості учнів;

-              Специфічна організація навчально-пізнавальної діяльності, яка передбачає використання творчих завдань на різних етапах навчального пізнання;

-              Створення специфічних взаємин між учасниками творчого процесу на основі співпраці.

Схематично взаємозв’язок між цими чинниками можна зобразити так:

-------------Зміст навчального матеріалу взаємодії                  Система творчих завдань

Організація навчально-пізнавальної діяльності. 

----------------------------------------------------------------------------------------------------

Використання нетрадиційних прийомів на уроках хімії

    Завданням освітньої системи України на сучасному етапі є формування високоосвіченого та культурного покоління. Для того, щоб випускник був здатний до індивідуальної та соціальної самоорганізації, створення та розвитку матеріальних і духовних цінностей суспільства, необхідно стимулювати його активність і формувати творчі здібності  протягом усього терміну навчання.  В умовах, коли  обсяг знань і швидкість їх оновлення невпинно зростають і частина інформації стає застарілою, зрозуміло, що опанування новими знаннями потребує втілення прогресивних методологій навчання, в тому числі й такій фундаментальній науці, як хімія.

Тому в практиці роботи варто використовувати нетрадиційні форми та прийоми.

Нестандартний урок — це імпровізоване навчальне заняття, що має нетрадиційну структуру. Нестандартні уроки більше подобаються учням, ніж буденні навчальні заняття. У них незвичайні задум, організація, методика. Пізнавальна діяльність учнів переважно має ко­лективний характер, що створює передумови для взаємодії суб'єктів навчання, дає можливість для обміну інтелектуальними цінностями, порівняння й узгодження різних точок зору про об’єкти, які вивчаються на уроці.

Такі уроки сприяють розвитку творчості, формуванню власних поглядів на проблеми, які слід вирішити. Під час цих занять школярі вчаться зіставляти, узагальнювати, систематизувати, розвивають мовлення.

Введення дидактичних ігор та ігрових ситуацій дозволяє учням  розширювати і поглиблювати свої пізнавальні інтереси, сприяє створенню атмосфери невимушеного творчого пошуку, емоційного комфорту.

Можна нарахувати біля 50 нестандартних форм проведення уроків, які використовують вчителі у своїй роботі. Класифікація нестандартних уроків ще не склалася, але добірка їх уже досить різноманітна. Форми уроків, які застосовуються в сучасній школі, можна згрупувати так:

- бінарні уроки;

- віршовані (римовані) уроки;

- інтегровані (міжпредметні) уроки;

- уроки-дискусії (урок-діалог, урок- диспут, урок-засідання, урок-круглий стіл, урок-прес-конференція, урок-семінар);

- уроки-дослідження (урок-знайомство, урок-панорама ідей, урок «Що? Де? Коли?»);

- уроки-звіти (урок-аукціон, урок-захист, урок-композиція, урок-концерт, урок-презентація, урок-ярмарок, урок-екзамен);

- уроки-змагання (урок-конкурс, урок-турнір, урок-мозкова атака);

- уроки-мандрівки (урок-екскурсія, урок-марафон, урок-подорож);

- уроки-сюжетні замальовки (урок-віночок, урок-казка, урок-картинна галерея, урок-фестиваль, урок-ранок).

Систему своїх уроків треба намагатися побудувати так, щоб учні працювали з повною віддачею сил, з інтересом. Готуючись до заняття, учитель повинен дотримуватися та­ких правил:

*Урок має бути продуманим до дрібниць, щоб його етапи логічно ви­пливали один з одного, а учні розуміли, чому, що і за чим вони роб­лять на занятті.

*Корисно діяти за принципом «Краще один раз побачити, ніж сто разів почути». Усе, що вчитель говорить, бажано втілювати в зримі образи. Наочність має бути динамічною, щоб показати невидиме: хід мірку­вань, зв"язок між поняттями.

* Учнів потрібно ретельно готувати до усвідомлення теми уроку, а не за­писувати її наперед.

* На уроці повинно бути цікаво. Адже без емоцій, без переживань розум не напружується. Зацікавленість виникає там, де вчителю вдається за­хопити дітей своєю емоційністю.

   Насамперед важливими є умови для створення творчої атмосфери, самокерування, взаємодопомоги і взаємоконтролю. Саме не­стандартні уроки сприяють розвитку творчих здібностей дітей, виховують навички дослідницької діяльності, дають високий ефект практичної спрямованості матеріалу, що, зрештою, приводить до глибокого ро­зуміння предмета, зацікавленості ним. Але само собою зрозуміло, що ро­зумову самодіяльність, тямущість не можна ні «втокмачити», ні «вкласти» в чиюсь голову. Практика показала, що результати надійні лише тоді, коли введення в деяку галузь знань відбувається в легкій, приємній і ненав"язливій формі, на цікавих і дотепних прикладах, в ігровій формі. Крім того, в такій формі навчання є більш захоплюючим, доступним. Як правило, ігрову форму уроку діти сприймають з найбільшим захопленням і працюють здружено та натхненно. Взагалі, така форма роботи є продук­тивною і викликає в учнів значно більший інтерес та ентузіазм. Але яким би за формою чи змістом не був урок, головним у ньому є праця — ор­ганізована, результативна, творча. Кожен такий урок стає уроком, якого че­кають, на якому учні відчувають радість творчої праці, де виховання дося­гається не штучно, не мимохідь, а послідовно і логічно через навчання. Урок вважається результативним, якщо учні глибоко усвідомили і «привлас­нили» мету вчителя, коли вона глибоко перетворилася в їхнє особисте прагнення, бо сучасний урок — це урок демократичний, глибоко проду­маний, організований і керований, що проводиться не для учнів, а разом з ними, з урахуванням дитячих можливостей, потреб та інтересів. Одним словом, на уроці не може бути об"єктів і суб"єктів. Лише суб"єкти — по обидва боки вчительського столу. Таким чином, дитину спочатку по­трібно навчити хотіти й любити, а вже потім — знати і вміти. Як ми бачимо все це здійснюється за допомогою нестандартних уроків.

На основі аналізу наукової літератури можна визначити дві основні групи  нестандартних уроків:

1) “пульсуючі”, тобто форми навчання, які відомі в педагогіці давно, але в силу соціальних та інших умов, потреб частота їх застосування в практиці різна;

 2) “нестандартні уроки”, які відзначаються оригінальністю їх організації та проведення. Вони виникли порівняно недавно під впливом засобів масової інформації (телебачення, радіо).

Розглянемо трохи докладніше найпоширеніші різновиди нестандартних уроків.

Урок-вікторина буде результативним лише за вмілої підготовки вчителем цього уроку. В основі вікторини лежать запитання, на які мають відповісти окремі учні чи команди, тому від змісту, форми та характеру запитань залежатиме результат вікторини. Складаючи запитання вікторини, вчитель повинен урахувати вік інтереси, розумовий розвиток, рівень знань учнів свого класу. Готуючи урок-вікторину, вчитель не повинен забувати, що головне завдання цієї форми навчання – дати учням знання з певної теми. Усі запитання вікторини повинні бути цікавими і нестандартними. Слід уникати сталих форм запитання на зразок: «Дайте визначення», «Назвіть». Під час формування запитань учитель може використати ілюстрації, роздавальний матеріал, твори мистецтва, ТЗН. Урок-вікторина має характер змагання, що також повинно впливати на побудову запитань. Для активного змагання запитання вікторини слід формувати чітко, конкретно, без зайвих слів. Лише в такому випадку учні зможуть дати швидку відповідь. Не менш важливим є підбиття підсумків вікторини. Логічним закінченням уроку-вікторини повинно бути оголошення переможців і оцінювання учнів.

 Питання з «Чарівного капелюха»

1. Явище існування одного хімічного елемента у вигляді кількох простих речовин. Прикла­ди. (Алотропія. Фосфор, кисень)

2. У якому році народився Д. І. Менделєєв? (1834)

3. Назвати число Авогадро. (б,02 10²³)

4. Які хімічні речовини турист бере із собою в по­хід? (Сіль, цукор, йод, калій перманганат) На­звіть їх формули.

5. Який рідкий продукт харчування є проти­отрутою до миш'яку? (Молоко)

6. Яка вода вбиває мікроби? («Срібна», йони Аргентуму)

7. Відомий англійський учений, що відкрив лужні метали. (Деві)

8. Без якої речовини неможливі горіння і дихан­ня? (Кисень)

9. Що означає слово «амфотерність»? (Двоїстість)

10. Основоположник атомно-молекулярної теорії. (М. В. Ломоносов)

11. Дата відкриття періодичного закону. (1 берез­ня 1869 року)

12. Назвати «елементи життя». (С, Н, О, N)

13. Найбільш тугоплавкий метал. (Вольфрам, і_пл. = 3380°С)

14. Що стало однією з причин невдалої експеди­ції Роберта Скотта до Північного полюса? (Ця причина пов'язана з металом.) («Олов'яна чума»)

15. Який хімічний елемент названо на честь най­ближчої до Сонця планети, а також на честь одного з імен бога торгівлі Гермеса? (Мер­курій)

16. Учений, який дослідив будову молекули бен-зену? (Кекуле)

17. Назва якої країни походить від назви одного з благородних металів? (Аргентина)

18. Скільки грамів заліза в організмі дорослої людини? (4 г)

19. Яке автомобільне паливо не забруднює нав­колишнього середовища? (Водень, 1972 року фірма Фольксваген представила такий авто­мобіль на виставці.)

    Урок-конкурс можна проводити з читання віршів, співу пісень, розігрування сценок. Змагаються декілька команд. Вчитель завчасно дає завдання для виконання на уроці (завдання однакові для всіх). Учні ретельно готуються, репетирують. Потім демонструють на уроці свої вміння. Враховується якість виконання. Вчитель разом з журі визначають переможців. Урок-конкурс можна проводити з читання віршів, співу пісень, розігрування сценок. Змагаються декілька команд.

 Конкурс «Хто швидше»

1. Серед наведених речовин і сумішей підкресліть ті, що проводять електричний струм:

розплавлена сірка, сульфатна кислота, розчин сульфатної кислоти, сода кристалічна, дощова вода, твердий натрій гідроксид, розчин натрій гідроксиду, розплав натрій гідроксиду, розчин калій ортофосфату, зріджений кисень, спирт.

2.У наведеному переліку підкресліть однією рискою формули катіонів, а двома — формули аніонів:

Си²⁺, Вг^-, N0₃^-, S^2-, А1³⁺, S0₄², К⁺, Са²⁺, Р0₄³, I^-, Fе²⁺, Fе³⁺, С0₃^2- .

Розминка «Хвилина на роздум» (максималь­но — 5 балів)

Питання 1

Яку вибухову речовину тримають під язиком для зняття серцевих нападів? (Нітрогліцерин)

Питання 2

Як можна визначити вміст крохмалю у хар­чових продуктах, наприклад у хлібі й картоплі? (З допомогою розчину йоду — через зміну його за­барвлення з коричневого на фіолетове) .

Задача

Скільки грамів етанолу міститься в пляшці шампанського, якщо маса розчину 0,7 кг, а масо­ва частка етанолу — 7,5%? Порівняйте цю кіль­кість із умістом етанолу в 0,5 кг сухого вина, де міститься 8 % етанолу.  

    Урок-подорож  – це поїздка або пересування пішки поза межі перебування. Але тільки в уяві, подумки, за допомогою власної фантазії і за сприянням тих умов, які оточують учня. При уявній подорожі може відбуватися все те, що супроводжує кожну справжню подорож – яскраві враження, позитивні емоції, цікаві зустрічі. Учні сидять за партами і одночасно вони подорожують за допомогою вказівок і порад учителя. Тут вчитель виступає в ролі капітана корабля, ведучого і т.д., а школярі мандрівниками. Основний позитивний момент уроку – подорожі полягає в тому, що учні відчувають себе мандрівниками-дослідниками, першовідкривачами, вченими науковцями, які вирішують важливу проблему. Вони самі роблять висновки, підсумки-узагальнення. Таким чином, урок-подорож сприяє розвиткові уяви і фантазії, мови і мислення, інтересу до вивчення того чи іншого предмету. Наприклад, при вивчені теми “Основні класи неорганічних сполук”, на уроці дається команда про початок рейсу  Океан Речовин містить понад 100 тисяч неорганічних сполук. Свою подорож по Океану ви здійсните на експериментальному кораблі "Класифікатор". Запас прісної води та їжі будете поповнювати на океаніч­них островах: Оксиди, Кислоти, Основи, Солі. Кінцем маршруту стане пристань Перетворень, узбережжя Хімічних Реакцій. «Оксиди» . Вчитель завчасно готує комплекти фотокарток, плакати, карту, слайди, магнітофон та аудіокасети. Протягом уроку вчитель узагальнює знання дітей про фізичні та хімічні властивості оксидів, кислот, основ. солей, підкріплюючи  демонстрацією фотокарток, малюнків, карти. Необхідну лексику та власні назви учні записують у зошити. Для відчуття більшої реальності «мандрівки» можна використати комп’ютерні презентації як наочний матеріал для уроку.

 Урок-рольова гра. Залежно від конкретної педагогічної мети уроку, його змісту, індивідуальних психологічних особливостей дітей та рівня їхнього розвитку, можна проводити сюжетно-рольові ігри з одним учнем, групою або всіма учнями класу. Ці ігри організовують тоді, коли необхідно на практиці показати, як правильно застосовувати знання.

Групова робота  -  Гра" Змоделюй мене"

 Користуючись загальною формулою насичених одноатомних спиртів, виведіть молекулярні;  запишіть представників гомологічного ряду спиртів у порядку зростання атомів карбону; визначте відносні молекулярні маси речовин зазначте суму всіх мас.

     1. До складу входить 4 атоми Карбону.

2. До складу входить 11 атомів Гідрогену.

     3. До складу входить 3 атомів Карбону.

     4. До складу входить 12 атомів Гідрогену.

Гра «Гарбологи» (Сортувальники).

 Для формування та розвитку мислення учнів використовую  малюнки,моделі, макети, ілюстрації, схеми тощо. Яскраві образи-малюнки збуджують уяву дитини, спонукаючи до аналізу, операцій співставлення, порівняння, синтезу та пошуку умовисновків. Натомість використання малюнкової наочності в сполученні із серією запитань евристичного характеру, звернених до побутової практики і знань учнів про світ у цілому, значно оптимізує навчальні дії школярів.

Кожна   група отримує  картки з фотографіями .

Завдання: розділити   речовини на електроліти і неелектроліти. Електроліти – на   слабкі і сильні.

      вода

крейда 

                          Спирт, оцет

Мідний купорос

Відповідь: сильні електроліти - NaCl,  питна сода.

слабкі електроліти -   Cu(OH)₂, H₂CO_3,CН₃СООН.

неелектроліти -    спирт,  цукор, H₂ О, Нg, олія, СаСО₃

   При вивченні теми «Оксиди Сульфуру» пропоную учням розв'язати задачу такого змісту: «Припустимо, що 35 млн. чол (доросле населення України) спалили по 5 сірників щоденно. Уголівці сірника міститься по 0,02 г сірки. Який об'єм сірчистого газу попаде в атмосферу за день, місяць, рік?». Розв'язавши задачу, учні приходять до висновку, що спалювання сірників не тільки посилює  проблему кислотних дощів, але й негативно впливає на дихальні шляхи людини.

Підсумовуючи сказане вище, можна зробити деякі висновки:

1. Нестандартні уроки дозволяють урізноманітнювати форми й методи роботи, позбавлятися шаблонів, створюють умови для виховання творчих здібностей школяра, розширюють функції вчителя, дають змогу враховувати специфіку певного матеріалу та індивідуальні особливості кожної дитини.

2. Використання нестандартних форм уроків сприяє формуванню пізнавальних інтересів школярів, діти безпосередньо беруть участь у процесі навчання. Пізнавальна діяльність учнів переважно має колективний характер, що створює передумови для взаємодії суб’єктів навчання, дає можливість для обміну інтелектуальними цінностями, порівняння й узгодження різних точок зору про об’єкти, які вивчаються на уроці.

3. Ефективність нестандартних уроків забезпечується за умови володіння вчителем методикою їх проведення та умілого використання таких уроків у певній системі в поєднанні з традиційними формами роботи

==============================================================

ІНТЕГРАЦІЙНИЙ АСПЕКТ  ВИКЛАДАННЯ  БІОЛОГІЇ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ШКОЛЯРА

...З того часу як існує вивчення природи, вона має як ідеал завдання об'єднати багатобарвність наук у єдину істину, а якщо можливо, у єдину форму.

                                                                                                М. Планк

    Проблему підвищення якості навчально-ви­ховного процесу, розвитку самостійності й креативності учнів у навчанні та підготовки їх до само­стійного здобуття знань і творчої діяльності після закінчення школи не можна повністю розв'язати без установлення міжпредметних зв'язків у на­вчальному процесі.

    Взаємозв'язок у вивченні шкільних предме­тів —- природний процес, зумовлений логікою навчання. Ще багато років тому відомий педа­гог Я. Коменський зазначав: «Усе, що перебуває у взаємному зв'язку, має бути викладено в тако­му зв'язку».

     В. Вернадський зазначав: «Збільшення науко­вих знань швидко стирає межі між окремими на­уками. Вчені дедалі більше спеціалізуються не за науками, а за проблемами. Це дає змогу, з одного боку, надзвичайно глибоко вивчати явище, а з ін­шого — охоплювати його з усіх точок зору».

   Ідея міжпредметних зв'язків за останні роки в контексті завдань усебічного розвитку креатив­ної' особистості школяра в умовах профільної осві­ти набула принципово важливого значення. У сучасній педагогіці міжпредметні зв’язки переросли в проблему інтегрованого пізнання, формування  інтегрованих знань за час перебування у загаль­ноосвітній школі. У процесі інтегрованого навчан­ня створюється цілісна система наукових знань, яким притаманний високий ступінь усвідомлен­ня, мобільності та міцності. Усі галузі сучасної науки тісно пов'язані між собою, тому й шкільні навчальні предмети не можуть бути ізольовані один від одного.

   Інтегроване навчання допомагає вчителю по-новому бачити свій предмет, більш чітко усві­домлювати його співвідношення з іншими на­уками; допомагає поєднувати можливості різних навчальних дисциплін у створенні цілісних уяв­лень учнів про світ, суспільство, науку, мисте­цтво, літературу.

Цей матеріал є однією зі спроб висвітлити ін­теграційний аспект у викладанні біології.

ФРАГМЕНТИ УРОКІВ БІОЛОГІЇ   З ВИКОРИСТАННЯМ ІНТЕГРОВАНИХ   ЗВ'ЯЗКІВ

УРОК БІОЛОГИ З ТЕМИ «РІЗНОМАНІТНІСТЬ І ЗНАЧЕННЯ МОХОПОДІБНИХ У ПРИРОДІ ТА ЖИТТІ ЛЮДИНИ». 7 КЛАС

Капсули сфагнуму стріляють спорами в пові­тря. Така «пневматична гармата» здатна стріляти на декілька метрів.

Запитання класу. Яке це має значення для моху? (Сприяє поширенню виду в природі.)

(Біологія — фізика: виштовхувальна сила.)

УРОК БІОЛОГІЇ З ТЕМИ «РІЗНОМАНІТНІСТЬ ГОЛОНАСІННИХ, ЇХ ЗНАЧЕННЯ У ПРИРОДІ ТА ЖИТТІ ЛЮДИНИ». 7 КЛАС

    Якось до Сибіру пізньої весни приїхав недо­статньо свідомий у своїй справі, але дуже впевнений ревізор. Побачивши голу тайгу, запитав ліс­ничого:

- Це хвойний ліс?

- Хвойний, — пролунала відповідь.

- А де хвоя?       — Осипалась.

 — Із чиєї вини?

— З вини самої природи.

—  Ви за природу не ховайтеся. За загибель лісу відповідати будете ви...

Запитання класу. З яких дерев складалася тайга? Яку особливість цих дерев не знав реві­зор? (Модрина — єдине листопадне дерево серед хвойних.)

(Біологія — географія: природні зони.)

УРОК БІОЛОГІЇ З ТЕМИ «РІЗНОМАНІТНІСТЬ ~    МОЛЮСКІВ».

 8 КЛАС

   З часів глибокої давнини в Японії трапилася цікава історія. До палацу імператора було від­правлено цінний вантаж. Декілька шхун везли вази з найтоншого фарфору. По дорозі їх застав шторм, і всі шхуни зникли. Це сталося неподалік від берега, де стояли хатини бідних рибалок.

Вази коштували дорого, тому не дивно, що бага­то сміливців намагалися дістати їх. Але це не вда­валося нікому — дуже великою була глибина. Ні­якою вудкою, мотузкою дна не можна було дістати, а підводних апаратів тоді, звичайно, не знали.

Але через рік вази почали з'являтися у хати­нах рибалок.

Запитання. Як же вази опинилися на березі? (Головоногий молюск восьминіг оселився у вазах.)

(Біологія — астрономія: припливи, відпливи.)

УРОК БІОЛОГІЇ З ТЕМИ «ТРАНСПОРТ РЕЧОВИН. БУДОВА СТЕБЛА». 7 КЛАС

   Демонстрація досліду, який підтверджує рух води й мінеральних речовин по судинах деревини; демонстрація гілочок бальзаміну в чистій і зафар­бованій чорнилами воді.

Запитання класу. Чому вода безперервно піді­ймається вгору судинами стебла? (Завдяки осмо­су, дифузії)

(Біологія — фізика: осмос, дифузія.)

УРОК БІОЛОГІЇ З ТЕМИ «ЛИСТОК —БІЧНИЙ ОРГАН ПАГОНА. ПРОСТІ ТА СКЛАДНІ ЛИСТКИ». 7 КЛАС

Задача

     У тіні сріблястої тополі від коренів відрос­ла парость. Зірвіть листок і зверніть увагу на те, що він більший, порівнюючи з листками батьків­ського дерева, особливо з тими, що виросли на яскравому сонці. Листки, які виросли в затінку, компенсують нестачу світла розмірами своєї по­глинаючої площі. Розібратись у цьому є завдан­ням ботаніка. Але й геометр може сказати своє слово: він здатен визначити, у скільки разів пло­ща листка парості більша за площу листка бать­ківського дерева.

Як же розв'язати цю задачу?

Розв'язання

    По-перше, можна визначити площу кожного листка окремо та знайти їх співвідношення. Ви­міряти ж площу листка можна, накриваючи його

прозорим папером у клітинку 4 мм². Це достатньо правильний, але занадто копіткий спосіб.

      Коротший спосіб ґрунтується на тому, що оби­два листки різні за величиною, але однакові за формою, інакше кажучи, це геометрично подібні фігури. Площі таких фігур відносяться як ква­драти їхніх лінійних розмірів. Таким чином, ви­значивши, у скільки разів один листок довше чи ширше за інший, ми звичайним піднесенням цьо­го числа до квадрату визначимо,відношення цих площ. Нехай листок парості має довжину 15 см, а листок із гілки дерева — тільки 4 см; відношен­ня лінійних розмірів 15/4, а отже, за площею один більше за інший у 225/16, тобто в 14 разів. Округлюючи, ми можемо стверджувати, що лис­ток парості за площею приблизно в 15 разів біль­ше від листка батьківського дерева.

Задача

    У кульбаби, яка виросла в затінку, листок має довжину 31 см. В іншого екземпляра, що виріс на сонці, довжина листкової пластинки всього лише 3,3 см. У скільки приблизно разів площа першого листка більша за площу другого?

Розв'язання

Відношення площ дорівнює:

      Таким чином, один листок більше за інший за площею в 90 разів.

     Нескладно підібрати в лісі велику кількість пар листків однакової форми, але різної величини, й отримати цікавий матеріал для геометричних за­дач на відношення площ подібних фігур. Незвич­ному оку завжди здається дивним, що порівняно невелика різниця у довжині й ширині листків по­роджує помітну різницю в їхніх площах. Якщо, наприклад, із двох листків, геометрично подібних за формою, один довший за інший на 20 %, то від­ношення їхніх площ дорівнює 1,2² = 1,4, тобто різ­ниця становить 40 %. Якщо ширина листків від­різняється на 40 %, то площа одного листка біль­ша за площу іншого в 1,4² = 2, тобто майже удвічі.

(Біологія — геометрія: площа.)

УРОК БІОЛОГІЇ З ТЕМИ «УТВОРЕННЯ СЕЧІ. РЕГУЛЯЦІЯ СЕЧОУТВОРЕННЯ Й СЕЧОВИДІЛЕННЯ». 9 КЛАС

    Процес утворення первинної та вторинної сечі в нирках відбувається за законами осмосу.

    Під словом «осмос» греки розуміли поштовх, проштовхування, тиск. Фізики визначають «ос­мос» як «мимовільне проникнення молекул роз­чинника в розчин крізь напівпроникну мембрану, що розділяє їх ». А от визначення осмосу, адаптова­не до біології: «Осмос — рух молекул розчинника крізь напівпроникну мембрану з місця з меншою концентрацією розчиненої речовини в бік більшої концентрації з метою розбавити останню».

(Біологія — фізика: осмос.)

УРОК БІОЛОҐІЇ З ТЕМИ «СПРИЙНЯТТЯ ЗВУКІВ». 9 КЛАС

    Коливання барабанної перетинки з допомо­гою слухових кісточок передається на мембрану овального вікна. Слухові кісточки діють як важе­лі, зменшуючи амплітуду коливань і збільшуючи їхню силу в 30—40 разів. Коливання мембрани овального вікна спричинюють відповідні коли­вання стовпа рідини верхнього каналу завитки та вібрацію основної її мембрани за типом хвилі, що біжить. За цих коливань волоски рецепторних клітин згинаються, що зумовлює збудження клі­тин і виникнення нервових імпульсів.

Запитання класу: Як відбувається сприйняття коливання повітря?

(Біологія — фізика: механічні явища.)

Вправа «ПЕРЕКЛАДАЧІ»

   Вчитель. У мене в руках шість папірців із дуже відомими висловами. Вам потрібно їх за­читати, а потім перекласти з хімічної мови укра­їнською.

1. Не все Аурум, що блищить.

2. Білий як кальцій карбонат.

3.Ферумний характер.

4.Слово — Аргентум, а мовчання — Аурум.

5. За купрумний гріш повісився.

6. Багато Н₂0 витекло.

(Хімія – українська мова)

Вправа«ЗНАЙТИ ВІДПОВІДНІСТЬ»

   Вчитель.  На хімії ви вивчаєте хімічні ре­човини, на біології — органи нашого тіла. Давайте об'єднаємо інформацію, отриману на цих уроках. Перед вами вісім карток з малюнками органів і ві­сім карток з формулами хімічних речовин.

Знайдіть відповідність між елементом або ре­човиною та їх місцезнаходженням в організмі лю­дини. Закріпіть на папері картки парами та проде­монструйте результат своєї роботи.

Дослід «Чудодійне зникнення» (реакція нейтралізації)

   Людина, яка вміє позитивно ставитися до інших, має чисту, прозору душу, подібну до незамуленої води (учитель демонструє посудину із чистою водою). Душа не заплямована ні заздрістю, ні гнівом, ні образою, ні сумом. Але ось із лю­диною трапилось щось неприємне, і вона затаїла в душі гнів (додає фарбу). Це, у свою чергу, потя­гло за собою негативні емоції одна за іншою. Душа помутніла. Їй важко, вона страждає і болить. До­бре, коли знайдеться людина, яка підтримає, роз­веселить, відволіче від важких думок. Тоді тра­пляється чудодійне перетворення (додає луг). — Якою стала вода? (Чистою, прозорою) Тож і я вам бажаю жити в терпимості, добрі, щирості. Тоді ваша душа буде наповнена чарівною силою, як квітковий різномай, буде чистою і про­зорою, як джерельна вода.

Шлунок — НС1.

Щитовидна залоза — І.

Гемоглобін крові — Fe.

Вухо — S. Кістки — Са.

Емаль зубів — F.

Волосся — білок.

Сльози — NaCl.

Вправа «ЖИВІ СИНОНІМИ»

   Людина — частина живої при­роди. Найдосконаліша її частина. У кожного з нас свій характер, свій стиль поведінки, в одній і тій самій ситуації ми поводимо себе дуже по-різному. Через цю поведінку ми часом порівнюємо себе із братами нашими меншими (тваринами). Пе­ред вами аркуші з позначкою «Живі синоніми».

Знайдіть відповідність, з якою твариною ми ототожнюємо чи інші риси нашого характеру.

Живі синоніми

Знайдіть відповідність.

1. Сміливий, як...	а) Лис
2. Злий, як...	б) Собака
•3. Витривалий, як...	в) Баран
4. Хитрий, як...	г) Жаба
5. Упертий, як...	д) Лев
6. Могутній, як...	є) Заєць
7. Тихий, як...	ж) Кінь
8. Холодний, як...	з) Індик
9. Поважний, надутий, як...	и) Миша
10. Боягузливий, як...	к) Орел

(Біологія_ - українська мова)

ТЕМА «НЕФТА ТА ВУГІЛЛЯ»

Черная нефть струится,

Плещет тайги прибой,

И ощущают ноздри

Запах её огневой.

Нефть — это ярость света.

Ветра напор у виска,

Нефть — голубая ракета,

Рвущаяся в облака.

Як нафта утворилася в природі?

Яке значення має нафта?

«У затоці Ори-де-Ла-Плата стояло багато океанських пароплавів і кораблів, шхун і барка­сів... Тонкий шар нафти покривав поверхню»,

                                                                  Олександр Беляев.

                                                                              Людина-амфібія

Про які властивості нафти ми довідуємося із цього уривка?

Яку небезпеку для природи становить розлив  нафти?

(Екологія – українська література)

«На столі чаділа занадто прикручена гасо­ва лампа».

                                                                 Олександр Степанов.

                                                                         Порт-Артур

Якого кольору було полум'я?

Чому воно було з кіптявою?

( хімія- українська література)

УРОК БІОЛОҐІЇ З ТЕМИ «Увага». 9 КЛАС

розвивати вмін­ня та навички бути уважними.

►► Робота з геометричними фігурами

 Яка фігура зайва і чому? (Див. додаток 3).

(Відповідь: трикутник, він розділений на 3 час­тини).

Протягом трьох секунд необхідно побачити ряд чисел, скласти їх і записати суму (див. додаток 4).

На якій геометричній фігурі яке число записане?

►► Індивідуальна робота за картками

Виконується під час роботи з геометричними фігурками (див. додаток 5).

(Біологія—геометрія)

========================================================

Тестові технології навчання на уроках біології

У статті представлені деякі проблеми та особливості впровадження тестових технологій навчання на уроках біології. Проведено порівняльний аналіз нетрадиційні і традиційних форм перевірки знань з даного предмету.

З розвитком педагогіки і поступовим впровадженням нових педагогічних технологій стає нераціональним використання звичайних засобів контролю успішності засвоєння змісту навчання студентами. Потрібні більш сучасні й об’єктивні засоби для вимірювання та оцінювання рівня знань, умінь і навичок студентів. Такі засоби створювались протягом понад ста років, а на сучасному етапі розвитку педагогічної науки вдосконалюються. Перевірка знань і вмінь – важлива ланка в навчанні біології. Вона спрямована на досягнення цілей навчання: формування наукової картини світу, оволодіння системою біологічних знань, необхідних для екологічного та гігієнічного виховання учнів, на підготовку їх до трудової діяльності в тих галузях виробництва, де використовуються закони живої природи. На перевірку знань і вмінь покладаються такі завдання: навчання, виховання і розвиток учнів. Вивчення стану біологічної підготовки учнів – неодмінна умова вдосконалення навчально-виховного процесу. Систематична перевірка виховує в учнів відповідальне ставлення до навчання, дозволяє виявити індивідуальні особливості учнів і застосувати диференційований підхід у навчанні. Вона дає більш достовірну інформацію про досягнення учнів і прогалини в їх підготовці, дозволяє вчителю керувати пресом навчання. Дана система сприяє виробленню в учнів установки на тривале запам’ятовування, на заповнення прогалин у їх підготовці, на повторення і включення раніше набутих знань у нову систему.

В останні роки все більш широке застосування у навчанні біології знаходять нетрадиційні форми і методи перевірки за допомогою відкритих і закритих тестів (тести з вибором правильної відповіді, тести з доповненням відповіді, тести на визначення послідовності запропонованих елементів знань, виявлення правильних зв’язку в схемі, заповнення таблиці та ін.) Нетрадиційні форми перевірки знань і вмінь мають ряд переваг перед традиційними:

• дозволяють більш раціонально використовувати час на уроці,
• швидко встановити зворотний зв’язок з учнем та визначити результати засвоєння,
• зосередити увагу на прогалини в знаннях і уміннях, внести в них корективи,
• виявити можливості подальшого просування в вченні.

Тільки нетрадиційні форми перевірки дають можливість систематично контролювати знання великої кількості учнів на кожному уроці і формувати у них установку на неминучість контролю. Наприклад, систематичний тестовий контроль формує в учнів мотивацію постійно готуватися до уроків, не запускати пройдений матеріал, дисциплінує їх. У процесі тематичної і підсумкової перевірки тести дають можливість за порівняно невеликий відрізок часу перевірити засвоєння великого обсягу навчального матеріалу в усіх учнів групи, отримати об’єктивні дані для порівняння результатів навчальної підготовки учнів однієї або декількох груп. Нетрадиційні форми і методи перевірки мають певні недоліки. Головний із них – висока ймовірність вгадування правильної відповіді. Подолати його можна шляхом підвищення якості запропонованих для вибору відповідей, особливо неправильних. Крім того, відповіді до тестових завдань можна легко списати у товариша. Усуненню даного недоліку сприяє варіативність тестових завдань, створення банку перевірочних робіт. Нетрадиційні форми перевірки, як правило, не дозволяють виявити вміння учнів логічно викладати засвоєний матеріал, будувати відповідь доказово. За допомогою нетрадиційних форм перевірки важко виявити ступінь оволодіння специфічними для курсу біології видами навчальної діяльності, наприклад, проводити спостереження, визначати рослини і інші. Тести повинні бути складені таким чином, щоб мати можливість реалізувати диференційований підхід при перевірці знань. Для цієї мети складаються завдання різного ступеня складності: одна група завдань – на обов’язковому для засвоєння всіма учнями рівні, а інша – на підвищеному рівні. Наприклад, тест містить 12 завдань, з яких 9 складено для всіх і відповідають обов’язкового рівня, а 3 дано на підвищеному рівні та пропонуються для виконання учням, які цікавляться біологією. Відомо, що за допомогою тестів можна перевірити всі види знань і особливо умінь. У зв’язку з цим доцільно нетрадиційні форми і методи перевірки знань використовувати в поєднанні з традиційними. Таким чином, поєднання тестових завдань з традиційними питаннями дозволити підвищити достовірність результатів перевірки знань і вмінь учнів, а також виявити їх вміння логічно викладати думки, аргументувати факти, вдаватися до доказів. Однак, враховуючи дефіцит часу, відведеного на вивчення курсу біології, слід більш широко використовувати нетрадиційні форми перевірки.

---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

    

Використання тестових технологій на уроках хімії

Входження України в сучасні соціально-економічні умови вимагає від молодого покоління володіння науковими знаннями на високому рівні. Реформування змісту освіти, її розбудова відповідно до міжнародних стандартів забезпечує вирішення цього завдання. Тому питання виміру знань і вмінь учнів набуває підвищеної уваги. Не можна не враховувати той факт, що проблема оцінювання пов'язана насамперед з тим, що контроль має бути об'єктивним і давати  інформацію про результати навчального процесу. Але у практичній діяльності оцінка часто позбавлена цієї об'єктивності. З цього випливає, що існує потреба у пошуку об'єктивних методів, методик і засобів оцінювання знань та вмінь.

     Порівняльний аналіз методів вимірювання рівня навчальних компетентностей, які використовуються в сучасній педагогіці, - усного опитування, письмової роботи, інтерв'ю та тестування свідчить про те, що останній метод більш ніж інші відповідає критеріям якості при визначенні рівня теоретичних знань, умінь і навичок учнів. Використання тестів у навчальному процесі надійно увійшло у світову педагогічну практику. В Україні цей процес також набуває сил: розвиваються наші уявлення про призначення та педагогічні можливості тестів, форми тестів, формати запитань, методи обробки результатів тестування та їх інтерпретації.

    Тестування, за К. Інгенкампом – це метод педагогічної діагностики, за допомогою якого вибір поведінки, яка презентує передумови або результати навчального процесу, повинен максимально відповідати принципам зіставлення, об’єктивності та валідності вимірів. Він має пройти обробку й інтерпретацію і бути прийнятним для застосування в педагогічній практиці.

     Тестування - це спосіб визначення рівня знань і вмінь учнів за допомогою спеціальних тестових завдань, як правило, у вигляді запитань або задач. Комп'ютерне тестування здійснюється у формі самостійного діалогу учня з комп'ютером у присутності вчителя, з можливістю запам'ятовування результатів тестування.

     Основним принципом діагностики рівня сформованості знань та вмінь учнів методом тестового контролю можна назвати принцип науковості конструювання дидактичних тестів та точності оцінки. В основу діагностики повинна бути покладена система тестового контролю як упорядкована сукупність взаємопов'язаних елементів, яка містить пропедевтичний, тематичний, підсумковий  тестові контролі.

    У педагогiчному процесi тест виконує такi функцiї: дiагностичну, навчальну, організаційну та виховну. Тестування оцінює знання за обсягом і повнотою, системністю, узагальненням та мобільністю. Застосування тестового контролю значно пiдвищує мотивацiю навчання. Окрім контролю, тести ще використовують для навчання та самоконтролю. Для навчання тести використовують на етапі усвідомлення нової навчальної інформації. Тестами для самоконтролю користуються учні на етапі вивчення нового навчального матеріалу в класі і на етапі закріплення, а також у процесі виконання домашніх завдань, тобто на етапі самопідготовки.

     При тематичному контролі тексти використовуються в режимі контролю та в режимі навчання. У цьому випадку тестування дозволяє реалізувати наступні функції: здійснення зворотного зв'язку, діагностування розвитку дидактичного процесу, визначення особистого рейтингу учнів, оцінка результатів навчального процесу.

      Застосування тематичного тестового контролю виконує роль стимулу регулярної навчальної роботи протягом семестру.

      Підсумковий тестовий контроль після завершення навчання з усього курсу виконує роль елемента загальної системи діагностики рівня засвоєння знань та вмінь учнів, який дозволяє систематизувати та узагальнити навчальний матеріал. Він організується як особистісно-орієнтований процес на основі пропедевтичного діагностування та прогнозування діяльності учнів і передбачає свободу вибору у визначенні ступеню складності тестів.

       Одним із суттєвих обмежень застосування тестування є обмеження на відповіді. Через цю обставину аналіз способів вирішення завдань та мисленнєвих операцій, які використовує учень, у більшості випадків є ускладненим або взагалі неможливим. Ця обставина свідчить про те, що тестування не можна розглядати як ідеальний та єдиний метод об'єктивного діагностування знань та вмінь. Під час навчання тестування обов'язково повинно поєднуватися з іншими формами і методами контролю.

      Власний досвід використання тестів під час викладання хімії, біології та географії дозволив виявити дві групи найбільш суттєвих недоліків тестів:

1) вони не виключають випадкового вибору відповідей або методом виключення;

2) при тестовому контролі не задіяний мовленнєвий апарат, що унеможливлює дослідження логіки міркування учня;

3)  відносна трудність складення якісного тесту.

   Разом з тим тести мають цілий ряд переваг, завдяки яким цей інструмент став популярним. В межах існуючих обмежень діагностування рівня сформованості знань та вмінь учнів методом тестування є найбільш ґрунтовним, надійним та об'єктивним. Зокрема, його результати можна швидко і легко обробити, одержавши при цьому кількісні показники, зручні для використання моніторингу в освіті, а також для керування діяльністю в педагогічному процесі. Тест дає мож.ливість контролювати педагогічний процес на кожному занятті, що дає змогу педагогу негайно вносити корективи в процес навчання. Адже відомо, що вчасно невипpавлені помилки закріплюють неправильні уявлення, а перебороти ці уявлення потім нелегко. Більше того, кількісний вимір рівня знань кожного учня дозволяє здійснити повну індивідуалізацію його навчання.

     Я використовую тести на різних етапах уроку. Пропоную тестові завдання для тематичного контролю з хімії у 9 класі.

Тема:  Хімічні реакції.

Мета:  перевірити рівень навчальних досягнень учнів з теми «Хімічні реакції», розуміння ними  основних понять, уміння використовувати їх на практиці.

Обладнання:  картки із завданнями та бланк відповідей.

Час виконання: 40 хвилин.

Тест.

Завдання закритої форми.

В завданнях 1 – 8 знайдіть одну вірну відповідь та позначте її в бланкі відповідей знаком «Х».   (0,3 бали за 1 завдання)

1. Схема А + В С → АС + В виражає сутність реакції:                                                                                                 

         А. сполучення;                       Б. розкладу;     

          В. заміщення;                         Г. обміну.

2. Речовини, які під час реакції  приєднують електрони, називаються:

          А. окисниками;                     Б. відновниками; 

          В. каталізаторами;                 Г. інгібіторами.

3. Запис А + В → АВ; ∆Н›0 означає, що реакція:

         А. каталітична;                       Б. окисно – відновна;

         В. ендотермічна;                    Г. екзотермічна.

4.  Інгібітор впливає на:  

         А. зміщення рівноваги;           Б. швидкість реакції;

         В. підвищення тиску;              Г. зниження температури.

5. Зі зростанням  температури швидкість хімічних реакцій:

         А. збільшується;                     Б. зменшується; 

         В. не змінюється;                   Г. змінюється періодично.

6. Одиниця вимірювання теплового ефекту реакції є:

         А.  кг;          Б. моль/л;                В. г/моль;            Г. кДж.

7. Як називається наступний процес і скільки електронів в ньому беруть участь:

    Cl₂→  2Cl^─1  

         А. окиснення, 1 е^─;                      Б. відновлення,1 е^─;

         В. окиснення,2 е^─;                       Г. відновлення,2 е^─.

8. Реакція  розкладу:

     А. завжди є окисно –відновним процесом;

     Б. може бути окисно –відновним процесом, а може не супроводжуватися зміною   ступенів окиснення;

     В. ніколи не супроводжуються зміною ступенів окиснення;

     Г. практично ніколи не супроводжується зміною ступенів окиснення.

      В завданнях 9 – 11 закінчить речення, вписавши слово у бланк відповідей.  (0,5 балів за 1 завдання)

9. Хімічні реакції, що відбуваються в протилежних напрямках називаються  ___________________________.

10. Теплота, що вивільняється або вбирається під час хімічних реакцій, називається ______________________________________.

11. Швидкість хімічної реакції обчислюється в одиницях _______________.

В завданнях 12 -14  увстановіть відповідності. До кожного рядка, позначеного буквою, доберіть відповідник,  позначений цифрою та впишіть її в таблицю в бланку  відповідей. (1 бал за 1 завдання)

12. Установіть відповідність між рівнянням реакції і її типом:

 А.  CuSO₄+ 2NaOH → Na₂SO₄ + Cu(OH)₂;           1.розкладу;               

 Б.  Fe  +  CuCl₂  → Cu + FeCl₂;                               2.сполучення;

 В.  ВaCO ₃ → ВaO + CO₂;                                        3.заміщення;

 Г. Fe + S → FeS  _.                                                               4.обміну.

 13. Установіть відповідність між рівнянням реакції і її типом:

  А. MnO₂ +2C → Mn + 2CO₂; ∆Н = +293  кДж.                  1.екзотермічна;

  Б.  2NaOH + H₂SO₄ → Na₂SO₄ + 2H₂O; ∆Н= ─290 кДж.   2.ендотермічна;

  В. H₂ + І₂            2НІ                                                               3.каталітична;

  Г. 2Н₂О₂    ^MnO₂      2H₂O + O₂;                                                4.оборотна.

14.  Установіть відповідність між термінами та їх визначеннями.

   А. Речовини, що прискорюють швидкість реакцій          1. ферменти; 

   Б. Біологічні каталізатори                                                  2. окисники;

   В. Речовини, які уповільнюють швидкість реакцій          3. каталізатори;

   Г. Речовини, атоми та йони в яких під час хімічної        4. інгібітори. 

       реакції здатні приєднувати електрони

     В завданнях 15 – 17 установіть правильну послідовність та виберіть вірну відповідь, букву занесіть у бланк відповідей.  (0,7 бали за 1 завдання)

15. Дати визначення поняттю «ступінь окиснення – це…»  

1. який виник би на атомі за умови,  2. до більш електронегативного елемента

3. атома в речовині,                             4. що спільні електронні пари

5. умовний заряд                                  6. повністю змістилися б

        А. 1, 3, 5, 2, 4, 6                 Б. 3, 4, 2, 5, 1, 6

        В. 6, 4, 2, 1, 3, 5                 Г. 5, 3, 1, 4, 6, 2

16. Відновником  називають …

1. під час хімічної реакції       2. електрони               3. в яких атоми 

4. здатні віддавати                   5. або йони                 6. речовини

        А. 6, 3, 5, 1, 4, 2                 Б. 3, 4, 2, 5, 1, 6

        В. 6, 4, 2, 1, 3, 5                 Г. 5, 3, 1, 4, 6, 2

17. Визначити ступінь окиснення Нітрогену в сполуках та поставте речовини послідовно від найнижчого ступеню до найвищого:

1. KNO₂           2. NH₃         3. NaNO₃            4. N₂        5. NO        6. N₂O

        А. 2, 3, 5, 1, 4, 6                 Б. 2, 4, 6, 5, 1, 3

        В. 6, 4, 2, 1, 3, 5                 Г. 2, 3, 1, 4, 6, 5

У завданнях 18 – 20  треба визначити, чи правильний вислів в колонках, що знаходяться ліворуч та праворуч, і чи є причина, що пояснює ствердження, коректною. Відповідь вибрати за схемою та занесіть у бланк відповідей:

(А) правильно – правильно - причина коректна;

(Б) правильно – правильно - причина не коректна;

(В) правильно – хибно;

(Г) хибно – правильно;

(Д) хибно – хибно.    (1 бал за 1 завдання)

18. Реакції горіння завжди                  тому           елементи цих речовин

      окисно – відновні,                           що             змінюють ступінь окиснення.

19. При підвищенні температури       тому        збільшується концентрація     

      швидкість хімічних реакцій           що          вихідних речовин.

      збільшується,

20. Реакція                                             тому       в результаті реакції атоми

      2Al + 6HCl→ 2AlCl₃+3H₂↑              що        простої речовини заміщують

      відноситься до реакцій обміну,                   атоми одного з елементів у

                                                                              складній речовині.

Бланк відповідей.

Завдання 1 – 8 (позначте 1 вірну відповідь на 1 завдання знаком «Х»)

	1	2	3	4	5	6	7	8
А
Б
В
Г

В завданнях  9 – 11 допишіть речення.

9.    __________________________

10.  __________________________

11.  __________________________

В завданнях 12 – 14 установіть відповідність вписавши цифри.

А
Б
В
Г

А
Б
В
Г

А
Б
В
Г

12.                                    13.                                       14.

 

В завданнях 15 – 17 виберіть вірну послідовність і впишіть літеру.

15. ______.                   16. _______.                     17. _______.

В завданнях 18 – 20 установіть причинно-наслідковий зв’язок та виберіть вірну схему відповіді.

18. _______.                 19. _______.                      20. _______.

1(0,3)	2(0,3)	3(0,3)	4(0,3)	5(0,3)	6(0,3)	7(0,3)	8(0,3)	9(0,5)	10(0,5)
11(0,5)	12(1)	13(1)	14(1)	15(0,7)	16(0,7)	17(0,7)	18(1б )	19(1б )	20(1б )

                                                     Загальна кількість балів ________

                                          Відповіді на тести.

Завдання 1 – 8 (позначте 1 вірну відповідь на 1 завдання знаком «Х»)

	1	2	3	4	5	6	7	8
А		Х			Х
Б				Х				Х
В	Х		Х
Г						Х	Х

0,3 бали Х 8 завдань = 2,4 бали

В завданнях  9 – 11 допишіть речення.

9.   __оборотними_________

10.  _тепловим ефектом реакції_____

11.  __моль/л ∙ с_______

0,5 балів Х 3 завдання = 1,5 бали

В завданнях 12 – 14 установіть відповідність вписавши цифри.

12.                                    13.                                       14.

А	4
Б	3
В	1
Г	2

А	2
Б	1
В	4
Г	3

А	3
Б	1
В	4
Г	2

 

1 бал Х 3 завдання = 3 бали

В завданнях 15 – 17 виберіть вірну послідовність і впишіть літеру.

15. _Г__.                   16. __А__.                     17. __Б__.

0,7 балів Х 3 завдання = 2,1 балів

В завданнях 18 – 20 установіть причинно-наслідковий зв’язок та виберіть вірну схему відповіді.

18. __А___.                 19. __В___.                      20. __Г__.

1 бал Х 3 завдання = 3 бали

                                                                       Загальна кількість балів - 12

---------------------------------------------------------------------------------------------------

Інтернет-ресурси з біології

Інтернет-ресурси з хімічних наук

Хімія

Симуляції

Хімічний інформаційний портал

Віртуальні лабораторії вчителя хімії

Хімічний портал "Алхімік"

Віртуальні лабораторії

Таблиця Менделєєва (для Android)

3D-моделі молекул (для Android)

Довідник, розв'язник хімічних рівнянь та ланцюжків (для Android)

Підручник з хімії

3D-музей мінералів

Біологія

Симуляції

Віртуальні лабораторії

Підручник з біології

Шкала масштабів Всесвіту

Картинки тварин

Тести з біології

Музей метеликів

Для всіх учителів

Цікаві відеоролики про освіту

Магазини електронних засобів навчального призначення

Розумники

Нова школа

Українська програма

СМІТ

додаткова інформація

Сайти з корисною інформацією

Методичний портал

Освіта України

Словники та енциклопедії

Освіта

Учительський портал

Учительський журнал

Острів знань

Енциклопедія Кирила і Мефодія

Сайт "Дидактор"

Інтерактивні ігри в освіті

Електронне навчання

Науково-популярні та навчальні фільми

Навчальні відео з ІКТ

Онлайн-довідники (для Android)

Онлайн-тестування "Тесторіум"

Сервіси Веб 2.0 та хмарні технології

Інтерактивні вправи learningapps

Онлайн-тестування "Майстер-тест"

Графічний редактор Sumopaint

Редактор відео Popcorn Maker

Динамічні презентації Prezi

Інтелект-карти Bubble.us

Спільна дошка Conceptboard.com

Розклад уроків (для Android)

Щоденник (для Android)

Каталоги

Каталог популярних сервісів voblakah.com

Сервіси Веб 2.0 на сайті "Школа успішного вчителя"

Каталог сервісів та їх огляд

Світові ресурси для самоосвіти

Презентація "Соціальні сервіси Веб 2.0

Електронні бібліотеки